Головне управління ДПС у Хмельницькій області інформує
Головне управління ДПС у Хмельницькій області інформує
про переваги подання звітності засобами телекомунікаційного зв’язку.
Сучасний рівень інформаційних технологій дозволяє вирішити чимало питань в органах Державної податкової служби дистанційно.
Однією з найпоширеніших послуг є приймання податкової та іншої звітності органами ДПС.
Електронне звітування – це найбільш зручний та сучасний формат спілкування з контролюючими органами. Подача електронної звітності має багато суттєвих переваг для платників податків:
мінімальні затрати часу на заповнення звітності;
формування та надсилання звітності за допомогою спеціальних програм;
подання звітності всього за декілька хвилин з будь-якого місця, де є доступ до мережі інтернет;
вибір часу подачі звітності, зручного для вас;
економія часу, не потрібно кудись їхати, простоювати в чергах;
гарантія перевірки звітності на наявність арифметичних помилок;
підтвердження доставки звітності;
постійне оновлення версій документів звітності, згідно змін у законодавстві;
уникнення потреби зберігання паперових копій поданої звітності;
автоматичне формування архіву електронних копій звітів, квитанцій та ін.;
подана в електронному вигляді звітність надійно зашифрована, захищена від несанкціонованих переглядів та втручань.
Для подання звітності в електронному вигляді платник податків може використовувати:
1). Модернізований електронний сервіс «Електронний кабінет платника» (ЕКП).
Увійти до ЕКП теж можна на офіційному веб-порталі ДПС або за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua. Для ознайомлення порядку користування сервісом «ЕКП» у відкритій (загальнодоступній) частині Електронного кабінету створено розділ «Допомога».
2). Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення (ПЗ) для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності». Клієнтське ПЗ безкоштовно можна завантажити з розділу «Електронна звітність» на офіційному веб-порталі ДПС за адресою https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/. Також в цьому розділі доступна інформація щодо порядку подання електронної звітності, користування електронними сервісами, актуальних нововведень електронного документообігу.
3). За бажанням платники податків можуть користуватись будь-яким іншим програмним забезпеченням (наприклад: «МЕDoc IS», «Соната», «1С-Звіт», «iFin» та ін.), яке надає можливість створювати та надсилати до органів ДПС податкову та іншу звітність засобами телекомунікаційного зв’язку.
ЄДИНА ВИМОГА ДЛЯ ЕЛЕКТРОННОГО СПІЛКУВАННЯ З ОРГАНАМИ ДПС
НАЯВНІСТЬ ЕЛЕКТРОННОГО ЦИФРОВОГО ПІДПИСУ (ЕЦП).
ЕЦП кожен бажаючий може отримати у будь-якому Акредитованому центрі сертифікації ключів (АЦСК). Наразі це: Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг (КНЕДП) Інформаційно-довідкового департаменту ДПС, АЦСК АТ «КБ «Приватбанк», АЦСК ПАТ «УкрСиббанк», ТОВ «Центр сертифікації ключів «Україна», АЦСК АТ «Ощадбанк», КНЕДП «Казначейство», КНЕДП «Дія» та ін.
Безконтактний спосіб взаємодії платників податків та Державної податкової служби України є особливо актуальним у період карантинних обмежень. У наших ЦОП надання послуг здійснюється з урахуванням усіх протиепідеміологічних рекомендацій, але додаткова обачність ніколи не буде зайвою. Подаючи звітність в електронному вигляді, Ви позбавите себе потенційних ризиків зараження на COVID-19.
З 1 січня 2021 року стартувала кампанія
декларування доходів громадян за минулий рік
З початку 2021 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2020 року.
Щороку подавати декларацію про майновий стан і доходи за минулий рік – конституційний обов’язок громадян (ч. 2 ст. 67 Конституції України).
За вибором платника податків декларація подається за місцем своєї податкової адреси особисто або уповноваженою на це особою: поштою або засобами електронного зв’язку.
Звертаємо увагу, що для зручності платників та спрощення процедури декларування доходів громадянами, на офіційному вебпорталі ДПС в Електронному кабінеті у розділі «ЕК для громадян» працює електронний сервіс «Декларація про майновий стан і доходи». За допомогою цього сервісу можна заповнити декларацію та надіслати її до контролюючого органу в електронному вигляді з копіями первинних документів, зокрема, для використання права на податкову знижку.
Граничні строки подання декларації за звітний (податковий) 2020 рік:
- для фізичних осіб – підприємців, які здійснюють підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування, – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. Останній день – 09.02.2021;
- для громадян, які відповідно до норм розділу IV ПКУ зобов’язані подавати декларацію, та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – до 01 травня року, що настає за звітним. Останній день – 30.04.2021;
- для фізичних осіб, які декларують право на податкову знижку – по 31 грудня включно наступного за звітним роком. Останній день – 31.12.2021.
Нагадуємо, що обов’язок щодо подання декларації у платників податків виникає:
- при отриманні доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування чи отримання в дарунок майна не від членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення тощо;
- при отриманні від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відносяться, зокрема, операції з інвестиційними активами;
- при отриманні іноземних доходів;
- та в інших випадках передбачених законодавством, зокрема, при отриманні у власність майна за рішенням суду.
Разом з тим, слід зазначити, що обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи виключно:
- від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
- виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених ІV розділом ПКУ;
- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до розділу IV ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів був сплачений податок відповідно до розділу IV ПКУ;
- у вигляді об'єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.
Від відповідального ставлення до вимог законодавства і своєчасного виконання конституційного обов’язку громадянами залежить економічний розвиток держави, її фінансова безпека та рівень соціального захисту.
До відома платників
Реєстратори розрахункових операцій та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.
Водночас, у випадку перевищення граничного обсягу доходу 1 млн грн., встановленого для платників єдиного податку у 2020 році, відповідно до Перехідних положень Податкового кодексу України, обов’язок застосування РРО виник з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах, не зважаючи на зміни чи/або доповнення внесені до Перехідних положень Кодексу.
З 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;
реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
У разі перевищення платником єдиного податку другої - четвертої груп (фізичною особою - підприємцем) в календарному році обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов'язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку.
Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547.
Згідно з п. 1 ст. 17 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі – № 265), за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб'єкта господарювання:
100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;
150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Проте, відповідно до п. 11 Прикінцевих положень Закону № 265 тимчасово, до 1 січня 2022 року, санкції, визначені пунктом 1 статті 17 цього Закону, застосовуються в таких розмірах:
10 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;
50 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Довідково.
Основним нормативно-правовим актом, що встановлює правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій, за Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», який є спеціальним законом. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Встановлення норм щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій у інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.
Відповідно до п. 6 ст. 9 Закону № 265 РРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують РРО відповідно до Податкового кодексу України.
Згідно з п.п. 296.10 ст. 296 Кодексу РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.
