СЬОГОДНІ ЩИБОРІВСЬКА ГРОМАДА НАВКОЛІШКИ ЗУСТРІЛА НА ЩИТІ СВОГО ГЕРОЯ – ОЛЕГА КРАВЧУКА…
У Щиборівській громаді відбулась церемонія прощання та поховання уродженця села Щиборівка, мужнього захисника, головного сержанта Олега КРАВЧУКА.
Жителі громади, стоячи на колінах, віддаючи шану й схиляючи голови перед світлою пам’яттю воїна, зустріли траурну ходу живим коридором та провели до будинку в селі Щиборівка, де він проживав.
Після панахиди у храмі Іоанна Богослова с. Щиборівка, похоронна процесія попрямувала до останнього місця спочинку Героя, де його поховали з усіма військовими почестями.
У нього залишились батьки, донька Діана, онуки Тимофій та Анна, син Артем.
«Дорога громадо! Знову страшна подія зібрала нас сьогодні тут. Ми проводжаємо в останню путь чотирнадцятого захисника нашої громади. Завдячуючи таким хлопцям, як Олег, який мужньо воював за кожного з нас, сьогодні Україна тримає цю оборону. Кожен день нашого життя сьогодні – це віддане життя наших Героїв…Олег брав участь у найзапекліших боях, був сміливим, безстрашним, мріяв про перемогу над ворогом і про те, як повернеться жити мирним, щасливим життям. Але, на жаль, доля розпорядилася інакше…Схиляємо голову на знак поваги й шани полеглому воїну, який іде у вічність, але назавжди залишиться в серці кожного з нас», − зазначив у прощальній промові сільський голова Іван БОЛЮХ.
Народився Олег Вікторович Кравчук 27 січня 1976 року в селі Щиборівка.
У перший клас пішов до Красилівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2, там провчився три класи, а далі продовжив навчання у Щиборівській ЗОШ І-ІІІ ступенів.
Олег зростав веселим, життєрадісним хлопчиком.
З раннього дитинства грав на гітарі, був активним, завжди згуртовував біля себе друзів.
Закінчивши 9 класів Щиборівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, вступив до Новоселицького ПТУ, де здобув професію електрика.
Після того була служба в армії, яку він проходив у військах зв’язку в місті Сімферополь.
Працював у ТОВ «Арсенюк&Штефанік», займався ремонтом автомобілів. Їздив на роботу у столицю та за кордон.
Останнім місцем працевлаштування був «Рожищенський сирзавод», де він працював до призову у лави ЗСУ.
Восени 2022 року Олегу вручили повістку і він без вагань пішов захищати рідну землю. Спочатку проходив навчання на Яворівському полігоні у Львівській області, згодом чотири місяці перебував у Німеччині, де навчали обслуговувати танки та бронетехніку. Потім повернувся знову у Львів і звідти влітку 2023 року був відправлений на фронт на Донецький напрямок.
Впродовж року Олег мужньо відстоював суверенітет і територіальну цілісність України, перенісши дві контузії.
Завжди відповідально підходив до виконання своїх службових обов’язків, оскільки був старшим майстром ремонтного взводу гусеничної бронетанкової техніки танкового батальйону військової частини.
За старанність, розумну ініціативу, сумлінне виконання службових обов’язків та з нагоди Дня танкових військ був нагороджений Грамотою.
В одному із запеклих боїв під Авдіївкою у квітні 2024 року він отримав поранення. Перебував спочатку в госпіталі у місті Дніпро, а згодом його перевели у Хмельницьку міську лікарню.
Зі слів матері, Олег поїхав в госпіталь до міста Ромни Сумської області з метою проходження процедури комісування та звільнення з лав ЗСУ за станом здоров’я.
Проте, на жаль, 25 листопада серце Героя зупинилось.
Безмежно дякуємо Олегу КРАВЧУКУ за вірність Україні. Схиляємо в скорботі голови перед світлою пам’яттю гідного сина незламного українського народу.
Висловлюємо щирі співчуття рідним, друзям, близьким, розділяємо біль важкої втрати…
ВІЧНА СЛАВА ГЕРОЮ!
ДОЗЕМНИЙ УКЛІН ТА СВІТЛА ПАМ’ЯТЬ!
