Перший період стресів, хаосу, адреналіну пройшов, тепер слід думати, як жити далі в нових умовах і що робити.
1. Подумайте про продовольчу безпеку вашої громади. Визначте потреби у продуктах харчування, виходячи із кількості населення(максимально близько до реальності) та спроможності отримати більшість продуктів у своїй громаді. Пам`ятайте, що традиційної картоплі з Чернігівщини, а цибулі та помідор з Херсонщини може не бути.
2. З`ясуйте якомога точніше скільки людей до вас переїхало за період війни, який статево-віковий склад, які спеціальності, які побажання працювати чи просто допомагати громаді. Для такого обліку можна використати анкету з QR-кодом. Коди можна розмістити у місцевих магазинах, на дошках оголошень, в сільраді, старостатах. Це дасть змогу вам не тільки краще розуміти потреби у гуманітарній допомозі, а мати змогу залучити людей до реальної роботи, відкриття бізнесів, розуміння перспектив.
3. З`ясуйте скільки є порожніх хат, де ніхто не живе, але які ще придатні для розміщення ВПО. Перепишіть по кожній вулиці такі хати, через сусідів, поліцію, з`ясуйте контакти власників і домовтесь про їх тимчасове чи постійне використання переселенцями. Якщо можна викупити ці хати, це потрібно зробити, якщо нема власників – приймайте рішення про заселення самостійно, проконсультувавшись з обласною військовою адміністрацією, яка має зараз серйозні повноваження на такі випадки.
4. Донесіть до старост, донесіть до людей, через сходи села про необхідність максимально засіяти/засадити городи. Допоможіть ВПО, які у вас осіли також взятись за городи. Або за місцем їх розміщення у порожніх хатах, або на городах, які терміново виділіть на комунальних землях.
5. Організуйте допомогу насінням та оранкою тим, хто не можуть це зробити самостійно.
