Фото без опису

Два роки тому, 13 червня 2023 року, Україна втратила справжнього сина  — Віктора Івановича Городницького, який загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині, рятуючи поранених побратимів. Він віддав життя за Україну, за кожного з нас, за вільне майбутнє своїх дітей.

Хвилиною мовчання, щирою молитвою та покладанням квітів  і свічок до Дошки пам’яті вшанували героїчний подвиг Віктора секретар сільської ради Ольга ЯСЮК, працівники апарату сільської ради, рідні та мешканці громади.

Вшанували пам’ять Героя вдячним словом та молитвою адміністрація і учасники освітнього процесу Щиборівського ліцею, де пройшли шкільні роки нашого Захисника.

Два роки — це не просто відлік часу, це роки болю, розлуки та щемливої туги за люблячим сином, чоловіком, батьком, другом… Людиною з добрим серцем і сильним духом, яка ніколи не стояла осторонь чужої біди. Його життя, сповнене праці, любові до родини та вірності Україні, було обірване, але пам’ять про нього житиме вічно в серцях тих, кого він захищав.

Віктор народився 7 липня 1976 року в Криму, та з дитинства зростав на Хмельниччині, у селі Каламаринка. Вчився у Кузьминській і Щиборівській школах, вирізнявся старанністю, добротою, щирістю. Закінчив Новоушицький технікум із відзнакою, служив у лавах армії, а згодом став фаховим механіком. Понад 25 років жив у місті Хмільник, разом із дружиною Оленою виховував трьох синів — Іллю, Назара та Михайла.

З початком повномасштабного вторгнення Віктор добровільно став до лав ЗСУ. Служив у роті охорони Хмільницького РТЦК, а згодом — у 54-й окремій механізованій бригаді імені гетьмана Івана Мазепи. Виконував надважливу місію — евакуацію поранених з поля бою. Також був стрільцем-снайпером із позивним «Ялта».

13 червня 2023 року в районі села Яковлівка Бахмутського району під ворожим обстрілом геройськи загинув за кермом евакуаційного авто.

Посмертно Віктору Івановичу було присвоєно шеврон снайпера та вручено орден «За мужність» ІІІ ступеня (Указ Президента України від 24.11.2023 №777/2023).

Віктору Городницькому назавжди 46 років…

Сьогодні ми схиляємо голови в скорботі та вдячності. Пам’ятаємо його життєрадісність, щирість, любов до своєї справи, родини, до життя. Його ім’я — назавжди в історії нашої громади та країни.

🕯️ Світла пам’ять Герою.

Вічна шана і слава.