🕯 18 липня — перша річниця загибелі Героя Олександра Ващука

Сьогодні минає рівно рік з того дня, коли у боротьбі за свободу і незалежність України загинув Олександр Ващук — мужній солдат, старший стрілець 2-го мотопіхотного відділення 2-ї мотопіхотної роти. Він віддав своє життя за мирне небо над нашою країною. Олександр був не просто воїном, він був патріотом, захисником і Людиною з великої літери.

У цей день працівники сільської ради вшанувала пам’ять Олександра хвилиною мовчання та покладанням квітів до його могили і Дошки пам’яті.

Олександр добровільно став на захист Батьківщини, розуміючи високу ціну цієї боротьби. Його шлях — це шлях гідності, мужності і справжньої самопожертви.

Народився 29 квітня 1982 року у місті Харкові у звичайній українській родині. Змалку він проявляв працьовитість і відповідальність. Після закінчення 9 класів у школі №97 він здобув професію зварювальника в ПТУ №33. Його відданість роботі була прикладом для колег, а любов і турбота про родину — найціннішою рисою його характеру.

У травні 2024 року, попри всі труднощі життя, Олександр свідомо став на захист України. Пройшовши ретельну військову підготовку у навчальному центрі міста Десна, він був направлений на передову — у місто Українськ, Донецької області. Там, серед вогню і небезпеки, він залишався вірним присязі, мужньо борючись за свободу рідної землі.

18 липня 2024 року його життя обірвалося під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Карлівка. Але пам’ять про нього — незгасима. Спогади, тепло і сила духу, яку він залишив у серцях рідних, побратимів і всієї громади, житимуть вічно.

Його ім’я назавжди залишиться серед тих, завдяки кому ми живемо сьогодні.

Він став символом незламної волі.

🕯 Вічна слава і світла пам’ять Герою!