🕯️ У СКОРБОТІ ЩИБОРІВСЬКА ГРОМАДА ЗУСТРІЛА НА ЩИТІ СВОГО ЗАХИСНИКА – НАЗАРА ЛЕБЕДЕНКА.

Сьогодні наша громада в глибокій скорботі провела в останню путь мужнього Воїна, жителя села Кузьмин, заступника командира бойової машини, навідника-оператора 3 механізованого відділення 1 механізованого взводу 5 механізованої роти 2 механізованого батальйону Назара ЛЕБЕДЕНКА, який став на захист рідної землі у найтяжчий для країни час. Йому назавжди 28…

Жителі громади, односельчани, стоячи на колінах, віддаючи шану й схиляючи голови перед світлою пам’яттю воїна, зустріли траурну ходу живим коридором.

У тиші каплиці Воскресіння Христового села Кузьмин лунали слова молитви військового капелана за упокій душі нашого Захисника. Далі Героя провели до останнього місця спочинку, де його поховали з усіма військовими почестями.

«Дорога громадо! Знову страшна подія зібрала нас сьогодні тут. Ми проводжаємо в останню путь Героя нашої громади Назара Лебеденка. Завдячуючи таким захисникам, як Назар, який мужньо воював за кожного з нас, сьогодні Україна тримає цю оборону. Кожен день нашого життя сьогодні – це віддане життя наших військовослужбовців, які стоять на захисті країни… Назар був одним із тих, хто без вагань боронив рідну землю у найважчі часи. Зброєю в руках і силою духу він стримував ворога, щоб у наших домівках лунав дитячий сміх, щоб ми жили під мирним небом. Він брав участь у найзапекліших боях, був сміливим, безстрашним, мріяв про перемогу над ворогом і про те, як повернеться жити мирним, щасливим життям. Схиляємо голову на знак поваги й шани воїну, який відійшов у вічність, але назавжди залишиться в серці кожного з нас», − зазначив у прощальній промові сільський голова Іван БОЛЮХ.

 

Народився Назар Лебеденко 4 березня 1997 року в місті Полонне. До 2006 року проживав там, а потім сім’я переїхала до села Кузьмин, де й минули його дитячі та юнацькі роки. Закінчив 9 класів у Кузьминській ЗОШ І-ІІІ ступенів, після чого продовжив навчання у Красилівському професійному ліцеї, де здобув професію маляра-штукатура. Працював пекарем на пекарні ТОВ СТ «Домашній хліб». Назар був працьовитим, сумлінним і відповідальним у роботі. До будь-якої справи ставився серйозно, ніколи не цурався важкої праці, завжди доводив розпочате до кінця. Усі, хто знав Назара, пам’ятають його як щирого, доброго та чуйного юнака. Він був товариським, відкритим, завжди готовим прийти на допомогу. Мав добре серце, поважав старших, підтримував друзів, умів вислухати та підбадьорити. Для рідних був люблячим сином, надійною опорою та підтримкою.

У 2024 році Назар став на захист кордонів нашої держави, вступивши до лав Збройних Сил України. Спочатку він ніс службу на Дніпропетровщині, а далі зі своїм підрозділом був направлений на Херсон, де його позивним ім’ям стало «Баян». Боронивши державу від російських загарбників, у червні 2024 року отримав поранення ноги і певний період перебував вдома, проте вже у лютому 2025 року він знову продовжив службу – спочатку в підготовчому центрі у Рівному. Далі він потрапив у місто Суми, де на початку осені отримав поранення і втратив око, а потім впродовж місяця був вдома на реабілітації. Після травми ока він дуже хотів поділитися з мамою своїми спогадами про війну, хотів багато розповісти, але турбувався про маму й не хотів її нервувати. Проходив лікування в Одесі, де йому здійснили імплантацію ока. Після реабілітації Назар повернувся у Суми і там очікував проходження ВЛК.

Попри біль і складні випробування він не втрачав сили духу, проте 11 лютого 2026 року під час проходження військової служби в населеному пункті Радьківка Сумської області його серце, сповнене болю війни, і душа, зранена пережитим, не витримали – він передчасно пішов з життя. У нього залишилась мама, сестра і троє племінників.

Сьогодні рідні, близькі, побратими та жителі громади з глибоким сумом і болем у серці провели Назара в останню путь. Спільна молитва, сльози, живі квіти – громада віддала шану своєму Захиснику. Схиляємо в скорботі голови перед світлою пам’яттю гідного сина незламного українського народу. Висловлюємо щирі співчуття рідним, друзям, близьким, розділяємо біль важкої втрати…

ВІЧНА СЛАВА ГЕРОЮ! ДОЗЕМНИЙ УКЛІН ТА СВІТЛА ПАМ’ЯТЬ!