Що передбачають нові норми закону про мову?
Що передбачають нові норми закону про мову?
16 липня 2022 року набирають чинності частина друга та шоста статті 27 Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, які регламентують оновлені правила використання державної мови в мережі Інтернет та мови інтерфейсів комп'ютерних програм, встановлених на товарах.
Зокрема, частина 2 передбачає: комп’ютерна програма з користувацьким інтерфейсом, встановлена на товарах, що реалізуються в Україні, повинна мати користувацький інтерфейс державною мовою, який за обсягом та змістом має містити не менше інформації, ніж іншомовні версії такого інтерфейсу.
Частина 6: інтернет-представництва (в тому числі веб-сайти, веб-сторінки в соціальних мережах) органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій державної і комунальної форм власності, засобів масової інформації, зареєстрованих в Україні, а також суб’єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні та зареєстровані в Україні, виконуються державною мовою.
Поряд з версією інтернет-представництв (у тому числі веб-сайтів, веб-сторінок у соціальних мережах), виконаних державною мовою, можуть існувати версії іншими мовами. Версія інтернет-представництва державною мовою повинна мати не менше за обсягом та змістом інформації, ніж іншомовні версії, та завантажуватись за замовчуванням для користувачів в Україні.
Для іноземних суб’єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні та мають в Україні дочірні підприємства, філії, представництва, версія веб-сайту державною мовою повинна містити достатню за обсягом та змістом інформацію для зрозумілої навігації та розкриття мети діяльності власника такого інтернет-представництва.
Версія такого веб-сайту державною мовою для користувачів в Україні повинна завантажуватися за замовчуванням.
Проте, ця норма НЕ поширюється на друковані засоби масової інформації, що видаються винятково кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів України, англійською мовою, іншою офіційною мовою Європейського Союзу, незалежно від того, чи містять вони тексти державною мовою.
Суб’єкти господарювання, які здійснюють обслуговування українських споживачів в мережі інтернет (інтернет-магазини, інтернет-каталоги тощо) ще з 16 січня 2021 року були зобов’язані розміщувати на відповідних інтернет-ресурсах інформацію про товари та послуги державною мовою.
АЛЕ, відтепер власники сайтів зобов’язані мати повноцінну версію українською мовою, яка має бути основною (містити максимальний обсяг інформації) та завантажуватися за замовчуванням (що не обмежує їх у можливості мати поряд версію сайтів іншими мовами).
Тобто, це означає, що при переході на веб-сайт, веб-сторінку, акаунт таких суб'єктів господарювання, повинна завантажуватися основна версія сайту (інтеерфейс) українською мовою.
В свою чергу, відсутність українськомовної версії інформаційного інтернет-ресурсу з 16 липня 2022 року буде означати порушення власником такого ресурсу вимог закону про державну мову, або факт відсутності державної реєстрації засобу масової інформації та/або власника як суб’єкта підприємницької діяльності.
Дане правило поширює свою дію і на електронні екрани та кнопки телефонів, пральних машин, електрокавоварок, автомобілів та інших електронних пристроїв. На товарі має бути українськомовний інтерфейс незалежно від того, чи цей інтерфейс використовує електронний екран чи має вигляд панелі керування зі звичайними кнопками.
Також з 16 липня 2022 року мовний омбудсман зможе накладати штраф на посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування, керівників та працівників підприємств, установ та організацій усіх форм власності, інших фізичних осіб, які порушуватимуть закон.
Розмір штрафу складає від 3,4 тис. до 8,5 тис. грн, якщо порушення вчинено вперше. За повторне порушення штраф може зрости до 11,9 тис. грн.
