Мешканці та гості Щиборівської громади попрощалися із загиблим захисником України – солдатом Артемом Ващуком
Сьогодні, 4 листопада мешканці та гості Щиборівської громади живим коридором віддали останню шану загиблому Захиснику України, солдату Артему Ващуку, жителю села Мотрунки.
Люди зібралися, щоб зустріти Артема, який повернувся додому на щиті, у скорботному мовчанні, з глибоким розумінням тієї великої ціни, яку він заплатив за мир і безпеку своїх співвітчизників.
Прощання із захисником відбулось у Свято-Дмитрівському храмі села Мотрунки, де пройшла панахида за загиблим. Люди з квітами та прапорами, віддаючи шану мужності й жертовності солдата, який віддав своє життя за Батьківщину.
Артем Миколайович Ващук, позивний «Скат», народився 3 лютого 1987 року в селі Мотрунки. Закінчив 11 класів Михайловецької загальноосвітньої школи I-III ступенів, після чого почав працювати будівельником, в тому числі і у місті Хмельницькому. Спокійне життя обірвалося у січні 2023 року, коли він був мобілізований і відправлений на передову. Відтоді Артем майже два роки перебував у гарячих точках, захищаючи Україну.
Артем Ващук розпочав свою службу на Запорізькому напрямку, де займався евакуацією населення та брав участь у визволенні села Роботине. Згодом його перевели на Донеччину, де він продовжував захищати Україну на Курахівському напрямку, виконуючи бойові завдання кулеметника.
За час служби він проявив надзвичайну мужність і професіоналізм, чим здобув повагу своїх побратимів і командирів.
30 жовтня 2024 року, виконуючи свій обов’язок поблизу населеного пункту Побєда Покровського району Донецької області, Артем Ващук загинув у бою. Внаслідок атаки з безпілотника, що скинув вибухівку, він отримав смертельні поранення, несумісні з життям. Сумна звістка сколихнула не лише його рідне село, а й всю громаду, що відчула гірку втрату відданого захисника та справжнього патріота.
Під час похоронної процесії Артема Ващука проводжали як Героя.
Слова скорботи та підтримки висловив голова громади Іван БОЛЮХ:
«Шановна громадо, рідні та близькі нашого героя, побратими, друзі та всі, хто сьогодні зібрався тут віддати останню шану Артему Ващуку…
Ми стоїмо сьогодні перед тим, хто віддав своє життя за кожного з нас, за майбутнє нашої землі, за свободу і мир. Артем був не просто солдатом, він був справжнім сином України, мужнім воїном, який не шукав слави чи визнання, але щодня ставив на ваги свою долю, ризикуючи заради нас із вами.
Артем народився на цій землі, тут зростав, працював і мріяв про краще життя. Добрий, щедрий, працьовитий, завжди готовий прийти на допомогу, так говорять про Артема усі, хто його знав. Він, як і всі, мав свої плани, надії, хотів бачити свій дім, свою країну вільними і мирними. І коли настав час, коли Батьківщина покликала на захист, Артем не відступив, з перших днів він сміливо йшов у бій. Своєю хоробрістю, відданістю. честю він здобув повагу і вдячність усіх, хто його знав.
Сьогодні ми згадуємо його життя, його подвиг і його жертву. Ми схиляємо голови перед тією ціною, яку він заплатив, і перед його рідними, які втратили сина, брата, друга. У його відданості, у його мужності – наша надія і наша сила. Артем навіки залишишся героєм у нашій пам’яті, і його ім’я буде прикладом справжнього патріотизму. Вічна слава Герою-захиснику! Слава Україні»
Поховали Артема зі всіма почестями на місцевому кладовищі.
Цей останній шлях став символом шани, єднання та подяки, які не зітруться з пам’яті людей.
Світла пам’ять Артему Ващуку! Його жертовність, мужність і відданість назавжди залишаться в серцях тих, кого він захищав, а його ім’я буде жити у пам’яті народу, який бореться за свою свободу.
В Артема залишились батьки та молодший брат.
Йому назавжди 37…
